Польсько-російська економічна співпраця

 

 

1. Польсько-російський торговельний обіг

Перші роки трансформації ринку в постсоціалістичних країнах були сприятливим періодом для розвитку польсько-російського торговельного обміну. Однак декада 1990-х завершилася занепадом польсько-російської торгівлі, насамперед через кризу 1998 р., різке знецінення рубля[1], подорожчання імпорту в Росію і рецесію[2]. Важливим чинником посилення своєрідного посткризового шоку серед польських експортерів було також тривале побутування у їхній свідомості переконання про реальні чи примарні переваги, які вони мають порівняно з іноземними конкурентами і які випливають із тісних контактів із російськими партнерами ще з часів РЕВ, із подібності мов і менталітетів. Таке переконання і практика контактів польських експортерів із російським ринком, яка значною мірою ґрунтувалася на цьому переконанні, в умовах кризи пройшли особливо сувору перевірку[3]. Унаслідок цієї та інших причин невдовзі після початку кризи (вересень 1998 р.) польський експорт у Росію різко впав і лише у 2004 р. сягнув докризового рівня[4]. Ситуацію ілюструє наведена нижче порівняльна таблиця.

 

Таблиця 1. Обсяг і динаміка торговельного обігу Польщі з Росією у 1997–2006 рр.

 

 

млн дол. США

Динаміка (аналогічний період попереднього року = 100)

 

Експорт

Імпорт

Сальдо

Експорт

Імпорт

1997

2 155

2 685

– 530

130,3

106,3

1998

1 597

2 372

– 775

74,1

88,3

1999

710

2 676

– 1 966

44,5

112,8

2000

862

4 619

– 3 757

121,4

172,6

2001

1 059

4 422

– 3 363

122,9

95,7

2002

1 332

4 407

– 3 075

125,8

99,7

2003

1 512

5 215

– 3 703

113,5

118,3

2004

2 843

6 391

– 3 548

188,0

122,6

2005

3 961

8 986

– 5 025

139,3

140,6

2006

3 760

9 739

– 5 979

118,6

135,0

 

Джерело: Департамент аналізу і прогнозування Міністерства економіки на підставі даних Головного управління статистики.

 

Аналізуючи фактори впливу на закордонну торгівлю і двосторонні відносини Польща–Росія, слід звернути увагу на правові засади. Економічні стосунки між Республікою Польща і Російською Федерацією регулює багато двосторонніх договорів і угод. Серед найбільш важливих слід назвати: Трактат про дружню і добросусідську співпрацю від 22 травня 1992 р; Трактат про торгівлю та економічну співпрацю від 25 серпня 1993 р. (який створював Спільну польсько-російську комісію з питань торгівлі та економічної співпраці); Договір про уникнення подвійного оподаткування від 22 травня 1992 р.; Договір про авіаційне сполучення від 26 липня 2002 р.; Угода про будівництво системи газопроводів для транзиту російського газу через територію Польщі і постачання газу в Польщу від 25 серпня 1993 р.; Договір про транскордонну співпрацю від 2 жовтня 1992 р.; Договір у галузі карантину і захисту рослин від 5 травня 1994 р.; Договір про прикордонні переходи від 22 травня 1992 р.; Угода про митну співпрацю від 18 лютого 1995 р.; Угода про співпрацю у сфері боротьби з економічною злочинністю від 11 червня 2002 р.; Договір про співпрацю в галузі захисту навколишнього середовища від 25 серпня 1993 р.; Договір про співпрацю в галузі запобігання промисловим аваріям, стихійним лихам і ліквідації їх наслідків від 25 серпня 1993 р.; Договір про засади трудової діяльності громадян Польщі на території РФ і громадян Росії на території РП від 15 березня 1994 р.; Договір про співпрацю в галузі антимонопольної політики від 15 березня 1994 р.; Договір про взаємовідносини і співпрацю в галузі рибного господарства від 5 липня 1995 р.; Угода між Польським центром досліджень і сертифікації та Держстандартом Росії про взаємне визнання результатів досліджень від 18 липня 1994 р.; Договір про юридичну допомогу і правові відносини у цивільних і карних справах від 16 вересня 1996 р.; Договір про співпрацю в галузі туризму від 17 січня 2002 р.; Консульська конвенція від 22 травня 1992 р.; Договір про співпрацю в галузі культури, науки і освіти від 25 серпня 1993 р. Узагальнюючи, основні правові питання в економічних стосунках між Польщею і Росією були врегульовані у першій половині 90-х років. На жаль, досі бракує договору про взаємний захист інвестицій у Польщі і Росії.

Зміни у двосторонніх відносинах спричинив вступ Польщі до Європейського Союзу 1 травня 2004 р. Тоді ж було припинено дію двостороннього Трактату про торгівлю та економічну співпрацю від серпня 1993 р. Відтоді для обох сторін обов’язковими є норми Євросоюзу. Це визначено в Угоді про партнерство та співробітництво між ЄС і Росією, яка набула чинності 1 грудня 1997 р. Зміни стосуються запровадження стандартів ЄС, візового руху, митних оплат тощо. Можна припускати, що присутність Польщі в ЄС зміцнить її позицію в торгівлі з Росією і дозволить польським фірмам користуватися євросоюзними формами підтримки закордонної торгівлі. Проте Росія висловила свої зауваження щодо доцільності припинення дії Трактату 1993 р., намагаючись виторгувати певні поступки з боку Євросоюзу у зв’язку зі вступом Польщі до його структур.

Згідно з даними польської статистики, у 2006 р. торговельний обіг між Польщею і Росією загалом становив 13 499,6 млн євро[5]. Експорт польських товарів у Росію сягнув вартості 3 760,6 млн євро, натомість вартість імпорту становила 9 739,0 млн євро. На думку Міністерства економіки, Росія є чи не єдиним постачальником нафти-сирцю і природного газу в Польщу і тому у 2006 р. займала друге місце у списку польських ринків імпорту. У той же час Росія займала шосте місце у списку споживачів польських товарів. Таким чином, Росія й надалі залишається важливим торговельним партнером Польщі, після понад 15 років від часу розпаду СРСР, занепаду торговельного обміну і не надто сприятливої політичної атмосфери в обох країнах. Під час зустрічі лідерів Польщі і Росії у лютому 2008 р. президент Росії В. Путін, звертаючись до прем’єр-міністра Польщі Д. Туска, навіть із сарказмом зауважив, що попри численні зусилля політиків, польсько-російські економічні відносини „не вдалося зіпсувати”.

Окрім несприятливого політичного клімату, в польсько-російській торговельній співпраці Польща відчуває на собі негативні наслідки економічної кризи, яка мала місце в Росії 1998 р. Повільно зростає експорт, що вказує на поступове повернення деяких польських товарів на російський ринок. У 2006 р. дефіцит товарообігу становив 5 978,4 млн євро.

Товарна структура польського експорту в Росію є дуже неоднорідною. Найбільшу частку складає постачання машин і пристроїв електромашинної промисловості – 30%, хімічної промисловості – 22%, продовольчих товарів – 11,5%, дерева, паперу і сировини для паперової промисловості. Протягом останніх років можна спостерігати диференціацію кон­ку­рен­то­спро­мож­но­сті окремих товарів у польському експорті в Росію. Така ситуація мала місце зокрема у сільськогосподарсько-продовольчій групі. Високою конкурентоспроможністю відрізнялися заморожена яловичина (але блокування імпорту Росією радикально погіршило ситуацію), яблука, овочеві продукти, хлібобулочні вироби, молочні продукти і масло, саджанці й рослини, м’ясне борошно.

У товарній структурі імпорту з Росії переважали мінеральні ресурси, насамперед постачання нафти-сирцю і природного газу, а також залізної руди, частка яких у 2006 р. становила 88%. Обсяг імпорту цих продуктів у торгівлі з Росією протягом останніх кількох років залишається приблизно на одному рівні. На решту груп товарів припадає лише 11% вартості постачання, серед них виділяються неблагородні метали і вироби з них, а також хімічні продукти.

Натомість невисокою є вартість польських інвестицій у Росії, але ситуація поволі змінюється. Згідно з різними оцінками, сумарна вартість польських інвестицій становить не більше ніж 300 млн дол. США (у 2006 р., попри несприятливі політичні обставини, поляки вклали 95,2 млн дол. США). Найбільшою інвестицією є інвестиція Pfleiderer Grajewo вартістю у 119,7 млн дол. США, яка у Великому Новгороді запустила підприємство з виробництва деревно-стружкових плит. Важливими інвесторами є також фірми FORTE, Bioton і TAMO Bella. Згідно з даними Державної реєстраційної служби РФ, у Росії зареєстровано приблизно 490 підприємств із частковою участю польського капіталу, 180 підприємств із 100% польського капіталу, понад 20 філій і понад 70 представництв польських підприємств. Відносно велика частина польських інвестицій у Росії розміщена у сфері посередництва і зовнішньої та закордонної торгівлі. У структурі польських інвестицій у Росії переважають невеликі інвестиції. Із даних Державної реєстраційної служби виникає, що лише на 15 підприємствах польська частка у статутному капіталі перевищувала еквівалент 100 тис. дол. США.

Оцінюючи активність польських суб’єктів економічної діяльності в Росії, слід зазначити, що деякі польські фірми зацікавленні у створенні дочірніх підприємств у цій країні. Формою економічної діяльності, якій віддається перевага, є реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю або діяльність через представника. Однак попри декларування великого зацікавлення російським ринком, кількість нових зареєстрованих фірм продовжує бути низькою. Це викликано, зокрема, високою вартістю реєстраційних процедур, а також правовими проблемами, пов’язаними із законом про трудову діяльність іноземців. З огляду на високі митні ставки і наявність вільних виробничих ресурсів у Польщі, деякі фірми вирішують перенести виробництво у Росію. Аргументом, який притягує польські фірми на російський ринок, є нижче, ніж у Польщі, оподатковування фізичних і юридичних осіб, вищий попит на продукцію.

Окрім торговельного обміну, який здійснюється через комерційні структури, слід вказати на урядові економічні проекти, що їх спільно реалізують Польща і Росія. Найважливішим із них є будова газопроводів для транзиту російського газу через територію Польщі. Переговори стосувалися проекту будови газопроводу, який проходив би через територію Польщі і дозволяв російській стороні постачати газ у Західну Європу, оминаючи Україну. Ставлення обох країн до можливості і доцільності реалізації цього проекту з часом змінювалося. Польща звертала увагу на те, що проходження траси газопроводу має враховувати польські екологічні передумови. Російська сторона розглядала також можливості втілення альтернативних проектів. Був опрацьований проект – який Польща дуже розкритикувала – будови газопроводу з території Росії через Балтійське море до Німеччини. Росія виступила також із пропозицією підписання Угоди про співпрацю в галузі довгострокового постачання нафти-сирцю в Польщу і її транзиту в треті країни. Однак ці переговори є дуже складними, і навіть зустріч прем’єр-міністра Д. Туска з президентом В. Путіним у лютому 2008 р. не змінила позицій сторін.

У галузі електроенергетики обидві країни працюють над проектами, спрямованими на розвиток електроенергетичних мереж, будівництво ліній високовольтних передач, а також ведуть переговори у справі визначення можливостей поєднання електроенергетичної системи Росії із європейською системою UCTE (Європейська система передачі електроенергії), до якої входить Польща. Оцінюючи економічну співпрацю Польщі і Росії, не можна оминути перешкод, з якими стикаються польські фірми. Найскладніше подолати політичні бар’єри. Однією із головних проблем доступу польських товарів на російський ринок є дорогий і довготривалий процес сертифікації продуктів. Невигідним для польських експортерів є російський митний тариф, який передбачає для деяких продуктів оподаткування одиниці імпортованого товару. Російські нафтові і металургійні концерни вказували на гірше ставлення до них під час приватизації Рафінерії Ґданської і польських заводів. Використовувалися аргументи про політичну загрозу з огляду на потенційний наплив російського капіталу в Польщу. Російські підприємці висловлювали занепокоєння через ускладнення в торгівлі й економічній співпраці з Польщею у зв’язку з приєднанням Польщі до ЄС, зокрема – через засади видавання віз. Розглядаючи перспективи розвитку торговельного обміну, слід зауважити, що трохи покращив атмосферу польсько-російських економічних відносин візит до Росії делегації польського уряду в лютому 2008 р. Прем’єр-міністр РП зустрівся з президентом Росії, прем’єр-міністром і віце-прем’єр-міністром, а також кандидатом у президенти Росії на виборах у березні 2008 р. Політичний клімат трохи потеплішав, але майбутнє покаже, наскільки заявки будуть втілені у життя. Напевно не варто сподіватися перелому у взаємних контактах.

Важливе значення для збільшення польського експорту в Росію та інші країни цього регіону має участь держави. Серед найбільш успішних форм державної підтримки слід виділити страхування експортних кредитів, яке гарантує державна скарбниця. За статутом цю діяльність веде Корпорація страхування експортних кредитів KUKE SA. Експортні страхування можуть здійснюватися у формі прямого страхування, опосередкованого (перестрахування) або надання страхової гарантії KUKE SA. Діяльність цього інструменту регулює закон від 7 липня 1994 р. Про гарантовані державою експортні страхування. Оцінюючи практичні результати діяльності KUKE SA, треба вказати на необхідність більш рішучої активізації інструментів сприяння експорту.

Наступною формою підтримки торговельного обміну є доплати до експортних кредитів із нарахуванням відсотків. Юридичною підставою є закон від 8 червня 2001 р. Про доплати до експортних кредитів із нарахуванням відсотків за фіксованою процентною ставкою. Із метою адаптації польської системи офіційної підтримки експорту до норм, прийнятих в ОЕСР і ЄС, існуючу систему доплат до експортних кредитів із нарахуванням відсотків за змінною процентною ставкою було замінено системою доплат до експортних кредитів із нарахуванням відсотків за фіксованою процентною ставкою (т. зв. DOKE). Банки, з якими була підписана угода DOKE, за посередництвом Банку народного господарства (BGK) можуть отримати з держбюджету доплати, які гарантують стабілізацію проектів[6].

Закордонна торгівля має величезне значення для розвитку російської економіки. Експорт російських товарів за кордон наповнює російську економіку так їй необхідними валютними цінностями, які, між іншим, стабілізують національну валюту, збільшуючи т. зв. фонд стабілізації. Відтак імпорт має особливе значення для російських підприємств, що часто звертаються до іноземних інвестиційних ресурсів (які спираються на нові технології і не мають російських відповідників). Предметом імпорту є також продукти харчування і товари споживання, які є дорожчими за російські аналоги, але завдяки їх кращій якості, попит на них систематично зростає.

Для Росії Польща є одним із важливих, але все ж таки другорядним економічним партнером. Протягом останніх років торговельний обіг із Польщею становив 3,3% загального торговельного обігу Росії. Це визначає Польщі місце серед 15 найбільших торговельних партнерів Росії. Серед країн ЄС Польща знаходиться на п’ятому місці після Німеччини, Італії, Нідерландів і Фінляндії[7]. Після вступу Польщі до ЄС вона стала стороною в угодах, укладених між Росією і ЄС, а відтак до Польщі у Росії застосовуються такі ж норми, як і до інших країн дальнього зарубіжжя”[8].

Переважно Росія експортує в Польщу нафту-сирець і природний газ. Частка інших товарів у експорті в Польщу є незначною. Товаропотік із Польщі в Росію набагато менший. Це встановлює сальдо торговельного обміну між цими країнами не на користь Польщі. Також невеликими є інвестиції польських підприємців у російську економіку. Багато говориться про місткість і великий потенціал розвитку російського ринку. Однак незнання законодавства, практика економічної діяльності і – що є дуже важливим – тимчасове охолодження політичних відносин гальмують потік інвестицій і розвиток торгівлі між Польщею і Росією.

 

 

2. Іноземні інвестиції, зокрема польські, в Російській Федерації[9]

Згідно з даними Федеральної служби державної статистики Російської Федерації, у 2006 р. обсяг іноземних інвестицій у Росію становив 55 109 млн дол. США (відзначено зростання на 2,7% порівняно з 2005 р.), у тому числі вартість прямих інвестицій сягнула 13 678 млн дол. США, портфельних інвестицій 3 182 млн дол. США і решти інвестицій 38 249 млн дол. США .

 

Таблиця 2. Іноземні інвестиції в Росії у 1999–2006 рр. (в млрд дол. США)

 

 

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Разом

2,10

1,80

3,70

14,30

22,10

31,70

52,40

53,00

Прямі інвестиції

2,80

2,50

2,70

3,20

7,50

14,80

10,90

28,30

Портфельні інвестиції

– 0,20

0,30

0,70

2,80

– 0,40

0,80

0,80

8,30

Кредити і позики

– 0,40

– 0,90

0,80

8,30

15,10

16,20

40,90

16,80

Прямі інвестиції в нефінансовий сектор

Млрд дол. США

4,30

4,20

4,00

4,00

6,80

9,40

13,10

13,70

% ВВП

2,20

1,60

1,30

1,20

1,60

1,60

1,70

1,40

% порівняно з по­пе­ред­нім періодом

126,70

98,00

94,40

100,60

169,90

138,50

138,80

104,60

 

Джерело: Держкомстат, Москва 2007.

 

Напрямки потоку іноземних інвестицій у Росію дуже нерівномірні. Наприклад, у 2006 р. в Росію найбільше вклали фірми, зареєстровані на Кіпрі (9 851 млн дол. США)[10], у Великобританії (7 022 млн дол. США), Нідерландах (6 595 млн дол. США), Люксембургу (5 908 млн дол. США), Німеччині (5 002 млн дол. США), Франції (3 039 млн дол. США), Віргінських островах (2 054 млн дол. США), Швейцарії (2 047 млн дол. США), США (1 640 млн дол. США), Японії (695 млн дол. США).

В окремих галузях російської економіки найбільша частка обсягу іноземних інвестицій у 2006 р. припадала на інвестиції в галузях сільського і лісового господарства, добувної промисловості, оброблювальної промисловості, вироблення і постачання електроенергії, газу і води, будівництва, оптової і роздрібної торгівлі, транспорту і зв’язку, а також фінансового сектора.

Сукупно на кінець 2006 р. іноземні інвестиції в Росії становили 142 926 млн дол. США, у тому числі прямі інвестиції 67 887 млн дол. США (47,5%), портфельні інвестиції 4 902 млн дол. США (3,4%) і решта інвестицій 70 137 млн дол. США (49,1%).

За станом на кінець 2006 р. найбільше капіталу в РФ інвестували фірми, зареєстровані на Кіпрі – 32, 3 млрд дол. США (22,6%), у Нідерландах – 23,5 млрд дол. США (16,4%), у Люксембургу – 22,9 млрд дол. США (16,0%), у Німеччині – 12,3 млрд дол. США (8,6%), у Великобританії – 11,8 млрд дол. США (8,2%), і США – 7 698 млн дол. США (5,4%).

Потік іноземного капіталу в Росію після 2000 р. перевищує відтік російського капіталу за кордон[11]. Якщо говорити про російські інвестиції за кордоном, то у 2006 р. із Росії вивезено капітал вартістю 52,0 млрд дол. США. Найбільше російських інвестицій у той період було спрямовано в США (35,1%), Австрію (25,0%), Німеччину (6,1%), Україну (5,8%), на Кіпр (5,2%), у Великобританію (3,9%) і Люксембург (1,9%).

Аналіз присутності польських підприємців на російському ринку є предметом зацікавлення польських дипломатичних установ, які відслідковують долю і розвиток польських фірм[12]. Згідно зі статистичними даними платіжного балансу і НБП, у 2005 р. у Польщу надійшло 28 млн євро прямих російських інвестицій. Згідно даних PAIZ (Польське агентство інформації та іноземних інвестицій) до числа найбільших іноземних інвесторів у Польщі входять три російських підприємства:

– Газпром (яке здійснює будівництво системи транзитних газопроводів через територію Польщі та інвестує у сферу телекомунікацій);

– Лукойл – автозаправні станції;

– Bagdasarian – Śnieżka S.A. у Вальбжицькій спеціальній економічній зоні – харчова промисловість (кондитерські вироби).

 

 

3. Польські інвестиції в Росії

У 2000–2006 рр., згідно з даними Російської Федерації, потік польських інвестицій в Росію виглядав як у поданій нижче таблиці[13].

 

Таблиця 3. Обсяг польських інвестиції на російському ринку (в млн дол. США)

 

 

Загальний об­сяг ін­ве­сти­цій

Прямі

Портфельні

Інші

2000

11,2

7,5

3,7

2001

9,5

7,0

3,7

2002

5,2

4,1

1,1

2003

20,1

17,0

3,1

2004

39,5

33,0

0,3

6,5

2005

143,2

102,7

40,5

2006

163,6

95,2

68,4

 

 

Польські інвестиції на російському ринку наприкінці 2006 р. становили 295,2 млн дол. США[14]. Подані дані вказують на активізацію інвестиційної діяльності польських фірм у Росії, особливо у 2005 і 2006 рр.[15]

Переважають прямі інвестиції. Лише у випадку виробництва транспортних засобів, а також машин і пристроїв переважають т. зв. інші (здебільшого кредити). Більше половини інвестицій у сфері оптової і роздрібної торгівлі – це інші інвестиції (54,1%)[16].

Слід підкреслити, що для збільшення польської частки в російському інвестиційному ринку важливе значення має стабілізація умов ведення інвестиційної діяльності в РФ, покращення політичної атмосфери у польсько-російських стосунках і швидке узгодження та підписання польсько-російської угоди щодо підтримки і взаємного захисту інвестицій[17].

Однією з найчастіше використовуваних форм присутності польського підприємства на російському ринку є створення за кордоном відділу фірми чи дочірнього товариства. Цілі польських інвесторів можуть бути дуже різними. Це може бути розширення ринку збуту, але найчастіше це бажання використати більш лагідні засади оподаткування, які діють за кордоном. Дуже часто йдеться про використання дешевшої робочої сили, отримання статусу резидента, а також можливість користуватися пільгами, які часто отримують іноземні інвестори на місцевому ринку.

Найбільше фірм, які ведуть діяльність в Росії, зареєстровано в Калінінграді – 36,6% (404). Причиною такої ситуації є близькість Польщі, традиції співпраці, гарне знання партнерів, менші витрати на функціонування підприємства в Росії, легкість у налагожденні контактів тощо[18]. У Москві й околицях зареєстровано 32,7% фірм (361), а у Санкт-Петербурзі – (11,5%) (127). У цих трьох осередках у загальній кількості діє 80% усіх російських фірм із польським капіталом. Нижче представлено порівняння місцезнаходження польських фірм, які ведуть діяльність у Росії.

 

Таблиця 4. Кількість зареєстрованих фірм із польським капіталом в окремих містах Росії

 

Місце реєстрації

Кількість за­ре­є­стро­ваних фірм

Місто реєстрації

Кількість за­ре­є­стро­ваних фірм

Калінінград

404

Ярославль

4

Москва

і Московська область

361

Омськ

4

Санкт-Петербург

і Ленінградська область

127

Волгоград

4

Смоленськ

27

Воронеж

4

Ростов-на-Дону

18

Архангельськ

2

Іркутськ

8

Астрахань

2

Єкатеринбург

7

Казань

2

Кострома

7

Самара

2

Новгород

6

Саратов

2

Новосибірськ

6

Кемерово

1

Свердловськ

6

Сахалін

1

Нижній Новгород

5

Сочі

1

 

Джерело: Дані опубліковані Відділом сприяння торгівлі РП в Російській Федерації.

 

Згідно даних Міністерства економіки найбільш значні підприємства з польським капіталом, які ведуть діяльність у Росії, це[19]:

1.  ТОВ Pfleiderer у Новгородській області (виробництво плит ДСП) – 100% польського капіталу (Pfleiderer Grajewo).

2.  ТОВ BELLA в Єгор’євську, Московська область (виробництво гігієнічно-косметичних засобів, перевезення) – 100% польського капіталу (Торунський завод перев’язувальних матеріалів).

3.  ТОВ FORTE RUS у Володимирі (виробництво офісних, кухонних та ін. меблів) – 100% польського капіталу (Меблеві фабрики FORTE)

4.  ТОВ MEGAPACK у Видному, Московська область (виробництво напоїв, постачання) – 50% польського капіталу (HOOP).

5.  ТОВ KOMANDOR у Єкатеринбургу (торгівля, фіналізація, фінансове посередництво) – 26% польського капіталу (KOMANDOR).

6.  ТОВ KAMIS – Przyprawy в Москві (виробництво приправ, кави, чаю, какао) – 100% польського капіталу (KAMIS – Przyprawy).

Загалом можна стверджувати, що фірми з часткою польського капіталу, які ведуть діяльність на російському ринку, здебільшого займаються торгівлею і транспортними послугами. Підприємці реєструються найчастіше в Калінінградській області, столиці Росії Москві та у великих промислових центрах. Із практичних міркувань фірми ведуть діяльність як товариства з обмеженою відповідальністю, які мають не більше трьох засновників. Більшість із них декларує мінімальний згідно з правовими нормами статутний капітал. Це однозначно свідчить про все ще обмежену довіру польських підприємців до засад захисту іноземних інвестицій у Росії, стабільності російських правових та інших норм, які розповсюджуються на іноземних підприємців на російському ринку[20].



[1] Тут слід згадати, що курс долара по відношенню до рубля невдовзі зріс на 250% – від 9,7 руб. у 1998 до 24,6 руб. у 1999. Протягом наступних років плаваючий курс валют спричинив, що відношення рубля до долара поступово зростало до 31,3 руб. у 2002 р., а потім стабілізувалося і на сьогоднішній день становить 24,6 руб. за 1 дол. США.

[2] J. Rutkowski, Polityka wspierania polskiego eksportu do Rosji na tle polityki Unii Europejskiej, [в:] Stosunki gospodarcze Polska–Rosja na tle Unii Europejskiej, SGH, Warszawa 2004, с. 262.

[3] Ministerstwo Gospodarki. Departament Analiz i Prognoz, Warszawa 2 листопада 2006 р.

[4] M. Żukowski, Etapy rozwoju handlu zagranicznego Rosji w latach 1994–2003, [в:] Stosunki gospodarcze Polska–Rosja na tle Unii Europejskiej, SGH, Warszawa 2004, с. 98–99.

[5] Współpraca gospodarcza polski z krajami WNP. Ministerstwo Gospodarki Departament Analiz i Prognoz. Warszawa 2007, с. 18.

[6] Цей фрагмент опрацьовано на підставі: Federacja Rosyjska, UNIDO, Warszawa 2003, с. 155–174.

[7] Статистичні дані Державного митного комітету Російської Федерації http://www.customs.ru/ru/stats/stats/popup.php?id286=1709&i286=1 (9.05.2005).

[8] У деяких випадках по відношенню до Польщі Росія приймає рішення, які суперечать засадам рівноправного ставлення у торгівлі з країнами ЄС. Причиною цього є "менш, ніж політкоректні" відносини між двома державами.

[9] Фрагмент опрацьовано на підставі даних Посольства Республіки Польща в Москві, які розміщено на http://www.polweh.ru/pl-inwestycje/indexp.shtml

[10] Можна здогадуватися, що це "імпорт" російського капіталу, який вивезли з Росії на Кіпр раніше.

[11] Внешнеэкономические связи России со странами Европы в контексте расширения ЕС, Москва 2003, с. 16–42.

[12] Опрацьовано на підставі даних Відділу сприяння торгівлі і інвестиціям Посольства Республіки Польща в Російській Федерації, бюлетень № 7/2007.

[13] Див.: K. Babińska, Przepływ kapitału do Polski i Rosji w formie bezpośrednich inwestycji kapitałowych i portfelowych w latach 1989–2000. „Zeszyty Naukowe WSE-I”, 14, Warszawa 2002.

[14] Див. Program odzyskiwania rynków wschodnich, Dokument Rady Ministrów від 4 лютого 2003, Warszawa 2003.

[15] J. Misala, Konkurencyjność i pozycja konkurencyjna Polski na rynku Rosji w okresie transformacji. Prace i Materiały Instytutu Gospodarki Światowej, 294, SGH, Warszawa 2003.

[16] Перелік позицій із найвищими показниками RCA у торгівлі Польщі з Росією у період 1993–2002 рр. уміщено в: J. Misala, Pozycja konkurencyjna Polski na rynku rosyjskim, [в:] Stosunki gospodarcze Polska–Rosja w warunkach integracji z Unią Europejską, SGH, Warszawa 2004, с. 174.

[17] Під час візиту прем’єр-міністра РП Д. Туска до Москви в лютому 2008 р. це питання було предметом переговорів на міжнародному рівні.

[18] Це питання докладно опрацьовано в: K. Falkowski, Stosunki gospodarcze polski z obwodem kaliningradzkim, [в:] Stosunki gospodarcze Polska–Rosja w warunkach integracji z Unią Europejską, SGH, Warszawa 2004, с. 271 і далі.

[19] Дані опубліковані Відділом сприяння торгівлі і інвестиціям Посольства Республіки Польща в Російській Федерації.

[20] M. Chełminiak, Współpraca obwodu kaliningradzkiego z zagranicą, [в:] T. Pallas, Europa Środkowo-Wschodnia w procesie globalizacji i integracji. Wydawnictwo naukowe INPiD UAM, Słubice 2003, с. 114–115.